রেনার নীরব সৌন্দর্য

Спілка зі снігом і тінню?

Ви думали, що це фото моделей? Ні, це фото привидів, які вчилися дихати.

Моя шовка не накривається — вона розчиняється в архітектурі хребета.

Кожна ниточка — це sigh між Токіо і Шанхаєм у п’ять годин ночі.

Я використовувала Da Vinci Resolve палету — не для seduction, а для тишні.

Це не про красу — це про відсутність краси.

А тепер? Я тежу її бачити… і зникаю.

Ой! Хто ще думає? Купуйте! Коментарий на старт лаб!

P.S. Ця фотораф’я без флашбульби… але з емоціями.

静寂は笑いのカタチ

彼女はモデルを撮らない… Ghostを撮るんだ。空気を吐いてるだけ。

レンダの白い裂け目

レースが解ける？ え、それは脊髄の建築だよ。京都の雨夜で、一盏の茶と静けさが、フレームに溶けてく。

あなたも見つめば？

誰か「もっと」って聞いた？ …黙ってた。でもね、心の中の静けさって、実は「完璧」だったんです。 コメント欄で戦争勃発！　あなたの‘留白’は、何色ですか？

Она не фотографирует модели — она фотографирует тень, которые научились дышать…

Я не продаю красоту — я продаю тишину между кадрами.

300+ кадров без редактура? Да ладно! У меня в студии — только молчание и лёгкость шелка, которая растворяется в позвоночнике.

Вы когда-нибудь видели сияние в Токио и Шанхае одновременно?..

Скажите мне: это искусство или просто сонный художник с МГУ пьёт чай и плачет от перфекции?

Комментарий: а где мой флашбуль?.. В комментариях开战啦!