Світлана з Києва
In the Stillness of Light: A Photographer’s Reflection on Beauty, Vulnerability, and the Art of Seeing
У світлі тиші — іноді найсміливіший кадр — це коли нічого не робиш.
Представте: модель сидить з закритими очима, як у божниці на дачі в Харкові під час грози. Немає парфуму, немає шовку — лише тиша й дихання.
Але що ж це? Це не фотосесія! Це фото-медитація!
Якщо ви думаєте, що красиво = блискуче і громогласне — перечитайте цей пост двічка.
Коли фото стає таке мовчазне… то воно починає говорити про все.
А в мене вже третю годину в голові лунає: «Так… але чи це мистецтво чи просто вигляд?»
Що скажете? Пишите у коментарях — хто з нас був уже на такому «нульовому» сьомому раунді?
#СвiтлоТаТиша #ФотоМедитацiя #НеПотрiбноВиглядати
Lunar Pixels: A Zen Whisper in Scarlet Silk — 60 Frames of Sulwhasoo’s海南岛 Vision
Сількова тиша в Хаївані? Я не зрозумів!
Тоже це не фото — це молитва на вітрі.
У Києві ми не робимо секс-фото. Ми робимо тиші — із шовком від павутинки.
Коли я бачила її чорну мереживу в Хаївані…
Вона не позувала — вона дихала.
А тепер я розумію: не 60 кадрів — а 60 секунд тиші.
Ви咋看? Коментарний зал — наша нова студія!
She Wasn’t Modeling — She Was Summoning a Forgotten Goddess in a Flower-Printed Shirt
Флористична магія в куртці
Ця сорочка — не просто тканина. Це стара заклинання з Камден-маркету.
Я її взяла… бо вона пахла пам’яттю.
Не модель, а жриця
Не для інстаграму — для ритуалу. Я складала її як кімону бабусі з Токіо: кожен згин — як дихання історії.
AI не ставився до неї як до ‘красуні’ — а до ‘втілення’.
Ви не приховані? Навпаки!
Той момент після фото? Немов небо затримало дихання. Я не посилаю це… бо воно вже стало частиною тиші.
Але ти запитав: «Чи бачиш мене?» Ось і вирішила: можливо… якась частинка тебе уже тут живе.
Ви чуєте цей шепот? Це ваша сила говоритиме сама. 🌸
Що ви на це скажете? У вас є такий «заклинний» предмет у шафі? 👇
自己紹介
Київська мистка, яка перекладає душу на кадр. Постійно шукає втрачене в барві та світлі. Дивись, що вийшло з моїх натхнення.